УДК
376.1: 371.214 Нікішина
Л.Т., Федоткіна Л.А., Полещук С.В.
ОРГАНІЗАЦІЯ НАВЧАННЯ ДІТЕЙ З ОСОБЛИВИМИ
ПОТРЕБАМИ В УМОВАХ РЕАБІЛІТАЦІЙНОГО
ЦЕНТРУ
Концепція державного стандарту спеціальної освіти в Україні передбачає
створення таких умов, за яких діти з особливими потребами могли б успішно
реалізувати свої загальнолюдські права, стати корисними громадянами своєї
держави, освіченість і соціальний статус яких відповідатиме вимогам оточення
[1]. Ми бачимо, що по мірі розвитку нашого суспільства, його демократизації
питання навчання, виховання, лікування, соціалізації дітей з обмеженими
можливостями стають дедалі актуальнішими. Основний принцип міжнародних
стандартів – право інвалідів на інтеграцію в суспільство, пріоритетним
напрямком його реалізації є забезпечення дітям з особливими потребами доступу
до якісної освіти [2].
Особливе значення на сьогодні має практичне вирішення проблеми організації
навчання дітей зі складною структурою дефекту з врахуванням індивідуальних
потенційних можливостей вдосконалення психічних процесів і набуття знань, умінь
і навичок.
Здійснення заходів, спрямованих на коригування порушень розвитку та
навчання дітей-інвалідів з тяжкими фізичними та психічними вадами, формування
основних соціальних і побутових навичок, розвиток здібностей, створення
передумов для інтеграції у суспільство, складає основний зміст діяльності
центрів соціальної реабілітації дітей-інвалідів [3].
Контингент вихованців реабілітаційних центрів неоднорідний, як за основними
діагнозами, так і за індивідуальною структурою дефекту: тяжкістю симптомів,
наявністю супутніх вад, поведінкових розладів. Фактично, кожна дитина потребує
створення власного корекційного та освітнього маршруту, і в той же час
необхідно організувати групове навчання. За таких умов особливого значення
набуває вирішення технологічних питань побудови корекційно-педагогічного
процесу.
У
Херсонському обласному центрі соціальної реабілітації дітей-інвалідів
функціонує 10 груп, які відвідують діти віком від 3-х до 14 років, що
потребують тривалого корекційного педагогічно-психологічного, соціального навчання
та медичного супроводу. Навчання та виховання дітей в
центрі проводиться за програмами, створеними колективом спеціалістів центру та
затвердженими Херсонським управлінням освіти Херсонської облдержадміністрації, а також вченою радою
Інституту спеціальної педагогіки АПН України [4].
Аналіз контингенту дітей за останні роки показує, що найбільш численною
(45-50%) є група дітей з ДЦП: спастичною диплегією, тетрапарезом, геміпарезом,
атонічно-астатичною формою. Близько 15% складають діти з ураженнями центральної
нервової системи різної етіології і з різною структурою дефекту. Діти з
помірною або тяжкою розумовою відсталістю, як правило, в сполученні з тяжким
системним недорозвитком мовлення, становлять близько 10%. До 10% вихованців
мають порушення розвитку спадкової природи: синдром Дауна та одиничні випадки
мікрохромосомних аномалій, синдромів Прадера-Віллі, Корнелії де Ланге,
недосконалого остеогенезу. 5-6 % від контингенту складають діти з синдромом
раннього дитячого аутизму та іншими розладами аутистичного спектру. Крім того,
наявні окремі випадки порушень розвитку іншої природи, наприклад, наслідки
органічної ацидурії, вроджений недорозвиток нижніх кінцівок, спинномозкова
кила, нефротичний синдром та ін.
У більшості дітей структура дефекту ускладнена вадами інтелекту (розумова
відсталість різного ступеню, затримка психічного розвитку) та мовлення
(системний недорозвиток мовлення, псевдобульбарна дизартрія, алалія,
заїкування). Також досить часто (приблизно в 30% випадків) зустрічаються вади
зору: косоокість, міопія, ураження зорового нерва.
Таким чином, як навчальні можливості вихованців центру, так і їх потреби
щодо методів і засобів корекційного та реабілітаційного впливу є надзвичайно
різноманітними. З метою забезпечення задоволення цих потреб в центрі запроваджено
циклову організацію навчання.
Зміст
програмового матеріалу розподілено на 4 цикли навчання. Перший цикл передбачає:
-
всебічне психолого-педагогічне вивчення учнів з метою виявлення рівня їх
готовності до навчання й уточнення засобів індивідуального підходу до кожного з
них;
-
корекцію розумового, мовленнєвого розвитку;
-
оволодіння навичками особистої гігієни, самообслуговування;
-
засвоєння початкових знань і практичних умінь;
-
залучення до суспільно-корисної праці;
-
ознайомлення з навколишнім природним і соціальним середовищем, з життям і
працею людей, культурою нашої країни.
В
другому-третьому циклах робота спрямована на:
-
опанування системою загальноосвітніх знань та умінь, набуття сучасних уявлень
про навколишній світ, природу, суспільство, людину і працю;
-
профорієнтацію на основі систематичної і науково обґрунтованої діагностики
індивідуальних особливостей, трудових можливостей, нахилів, інтересів дітей.
В
четвертому циклі навчання здійснюється
початкова професійна підготовка, повторюються
теми 1-3-го циклів (з розширенням діапазону корекційно-навчального
навантаження).
Крім того, передбачене варіативне доповнення до програм навчання, розраховане на підготовку дитини до школи з урахуванням її індивідуальних психофізичних можливостей. Також центр має право надавати освітні послуги за адаптованими програмами початкової спеціальної загальноосвітньої школи (1-2 класи).
Важливою
вимогою організації навчального процесу в реабілітаційному центрі є
забезпечення його гнучкості, відповідності потенціалу кожної дитини. Відповідно
до цього, було розроблено систему комплектування груп вихованців та визначення
програм навчання.
Діти
раннього віку або зі складною структурою дефекту, не адаптовані до групових
занять на загальних засадах, направляються в амбулаторні групи. Відповідно до
потреб і можливостей дитини складається індивідуальний розклад занять, на яких
вона перебуває з мамою. Вихованці з достатньою научуваністю відвідують центр
кожного дня, в їх розкладі – лікувальна фізкультура (ЛФК), індивідуальні
заняття з дефектологом, психологом, групова психокорекція, арт-терапія, музичні
заняття, тренажери. Для дітей з тяжкою структурою дефекту двічі на тиждень
проводять заняття з дефектологом, психологом, ЛФК та музичні.
Вихованці
амбулаторних груп можуть об’єднуватись в підгрупи або на окремих заняттях
перебувати серед дітей інших груп, що дозволяє використати корекційний
потенціал групової взаємодії, а також більш раціонально розподілити робочий час
педагогів. Подібна практика можлива тільки за умов чіткого розкладу занять,
який є загальним для всіх груп центру.
Групи
постійного перебування дітей в центрі формуються з врахуванням віку дітей та їх
навчальних можливостей. По закінченні дошкільного віку визначається подальший
освітній маршрут дитини: підготовка до навчання в загальноосвітній або
спеціальній школі чи перебування в центрі з метою формування доступних
адаптивних і трудових навичок.
В групі
для дітей трирічного віку передбачені заняття за наступними напрямками:
-
фізична реабілітація – ЛФК, рефлексокінезотерапія, розвиток дрібної моторики,
гідротерапія (басейн);
-
педагогічна корекція – розвиток мовлення, формування елементарних математичних
уявлень, українознавство, логоритміка, музичні заняття, дидактична гра,
малювання, ручна праця (ліплення, аплікація, конструювання);
-
психологічна корекція – казкотерапія, психогімнастика, ігротерапія,
лялькотерапія;
-
соціальна та побутова реабілітація – заняття з соціально-побутового
орієнтування, господарсько-побутової праці.
В
середньому і старшому дошкільному віці робота за даними напрямками триває,
особлива увага приділяється формуванню діяльності дітей: ігрової
(сюжетно-рольові, рухливі, спортивні ігри), трудової (кулінарія, побутова
праця, праця в природі). Крім того, додатково включаються такі методи
психокорекції, як релаксація, арт-терапія, пісочна терапія. В період підготовки
до школи основним завданням є формування готовності до навчання, а також
елементарних предметних знань, вмінь і навичок.
Беручи до уваги те, що в одній групі можуть перебувати діти, які мають
здатність до стійкої цілеспрямованої роботи і вихованці зі значними порушеннями
мовлення, уваги, координації рухів, гостроти зору тощо, набуває великого
значення індивідуальний підхід, який є засобом корекції у процесі навчання.
Вчитель-дефектолог, визначивши індивідуальну структуру дефекту дітей, вивчивши
їх досвід, самоспрямованість та поведінку, організовує навчальний процес з
використанням інноваційних методик, враховуючи можливості кожного учня. Це
приводить до видимих результатів, зокрема, до поступового вирівнювання вищих
психічних функцій деяких дітей.
Організація початкового шкільного навчання вихованців центру також є
гнучкою. Частина дітей здатна опанувати програмою класів інтенсивної
педагогічної корекції (ІПК), інші – спеціальної школи, при цьому в одному класі
можуть знаходитись учні різних років навчання. За таких умов доцільним є
використання в навчальному процесі принципу малокомплектної школи. Стандартні
методики М.В.Богдановича, М.С.Вашуленка, О.В.Скрипниченка, Т.М.Байбари, В.В.Ек,
Л.В.Аксьонової використовуються з урахуванням інноваційних напрямків освіти
дітей з особливими потребами та адаптовані до їх психофізіологічних
можливостей. Специфіка проведення уроків у класі-комплекті відзначається
постійною зміною видів діяльності учнів, різноманітністю самостійних робіт, які
проводяться на всіх етапах уроку. Впровадження самостійної роботи на уроці дає
змогу, використовуючи стійку базу знань учнів, навчити їх організації та
дисципліні, що в свою чергу впливає на формування концентрації уваги, рухомості
процесів мислення, саморегуляції в ході навчального процесу.
На уроках з різних дисциплін широко застосовується комп’ютерна техніка.
Однією з форм підвищення якості навчання та заохочення є елементи рейтингової
системи навчання у вигляді конкурсів, рейтингових оцінок, призових заохочень.
Беручи до уваги те, що психофізичний та соматичний стан дітей нестабільний і не
завжди темп навчання є контрольованим, не останнє місце в навчальному процесі
займають фізкультурні паузи та хвилинки емоційного розвантаження.
Результативність створеної в Херсонському обласному центрі соціальної
реабілітації дітей-інвалідів системи корекційно спрямованого навчання та
виховання дітей зі складною структурою дефекту підтверджується тим, що у
значної частини вихованців суттєво зростають навчальні можливості, формується
рівень життєвої компетентності, достатній для інтеграції в суспільство. Так, в 2007-2008 н. р. після завершення курсу
реабілітації в центрі 23 дитини продовжують навчання в загальноосвітніх
дошкільних закладах, класах ІПК масових шкіл або спеціальних школах.
В статті аналізується досвід навчання дітей-інвалідів зі складною
структурою дефекту в Херсонському обласному центрі соціальної реабілітації.
Описана циклова організація навчального процесу, обговорюються шляхи
забезпечення його гнучкості, доцільність використання принципу малокомплектної
школи в початковому шкільному навчанні даної категорії дітей.
Реабілітаційний центр, діти-інваліди, складна структура дефекту, організація
навчання.
In the article the experience of
teaching of children-invalids with complicated defect’s
structure in the Kherson Regional Social Rehabilitation Centre is analyzed. The authors describe the cyclical organization of training process
and consider the ways of its flexibility securing. Also the expediency of low-complete school
principle using in the primary
education of this category of children is discussed.
Centre of rehabilitation, children-invalids, complicated defect’s structure, teaching organization.
Список
використаних джерел
1. Концепція державного стандарту спеціальної освіти дітей з особливими потребами // Дефектологія. - 1999. - № 4. - С. 2-8.
2. Як організувати інноваційні соціальні послуги для дітей з особливими потребами. Моделі та документи. Рання інтеграція та інклюзивне навчання / [О.О.Савченко, Г.В.Кукуруза, Ю.М.Швалб та ін.; упоряд. Л.Л.Сідєльнік]. – К.: ЛДЛ, 2007. – 256 с.
3. Типове положення про
центр соціальної реабілітації дітей-інвалідів: затверджено Наказом Міністерства
праці та соціальної політики України № 48 від 13.02.2007 [Електронний ресурс] // Офіційний веб-сайт Верховної Ради
України. – 2007. – Режим доступу:
http://zakon1.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=z0201-07
4. Програми корекційно-розвивальної роботи для дітей
з обмеженими можливостями для реабілітаційних центрів та інтернатних закладів.
– Херсон: 2006. – 172 с.